Apr 25, 2015

Тиждень 16 & Моя Картина.

Я нарешті домалювала свою першу картину! Чесно признаюсь, що малювати її почала ще тоді, коли придумала собі що хочу таким ділом зайнятись, тобто в грудні 2014 )) так-так, я навіть до початку 2015 не дочекалась так кортіло спробувати. Але домалювала я її повністю лише минулого тижня. Не подумайте, що то якийсь шедевр, котрий вимагав кількох місяців малювання - зовсім ні, просто часу не було... А от нещодавно зрозуміла, що вже нема куди тягнути - і так кратина на зимовий мотив, а на носі літо...

Отож, картина, котру я намалювала, це не плід моєї уяви і, навіть, не копія якоїсь існуючої картини, це, так би мовити, малювання з ютубу :). Так-так, мені якось в глову не приходило, що на ютубі можна знайти детальне покрокове малювання картини та ще й з коментарями художника, порадами стосовно змішування фарб і якимись ще загальними правилами малювання. А виявилось, що таке існує! Але мене зовсім не засмучує те, що картину я малювала по інструкції і що вона не унікальна (хоч таки трохи унікальна, бо художник не все показував як малювати і дещо доводилось додумувати і робити по-своєму), навпаки, я рада що вибрала саме такий спосіб! Це було надзвичайно захопливо і класно і повчально! А коли я побачила, що воно виходить, та ще й мені подобається, то радості взагалі не було меж! Дякую Оксані за ідею, а також за компанію в малюванні і за всі засоби, які для нього необхідні - фарби, мольберт, канву і далі по списку! Правда, якщо у художника відео на ютубі тривало 43 хвилини, то по моїх скромних підрахунках малювання моєї картини тривало близько 17-ти годин :). Зараз вона зайняла почесне місце на кухні і тепер кожен ранок в Емілі починається з прибігання до холодильника і показування пальчиком на мій шедевр =))).

А ось як все починалось....







Десь в отакому стані картина пролежала кілька місяців і саме минулого тижня підвернулось трохи часу, щоб нарешті довести її до пуття. Ось як виглядає вона зараз!


Художники (та і не тільки) точно знайдуть багато "неправильних" моментів та і сама бачу всяке, що хотілося б виправити чи по-іншому намалювати, але вже є як я і, як на першу мою картину, то не дуже зле, правда? ). Малювання виявилось просто супер заняттям для того щоб розслабитись, забути про якісь щоденні турботи і просто понасолоджуватись чимось зовсім новим і незвичним. Думаю, що малюватиму ще якось при нагоді ;)

А ще цього тижня мій малюк навчився гарно насипати камінці лопаткою в відерко


і на гірку (нижче на фото, правда, цим займається подружка Катя) і на всі інші "атракціони" нашого дитячого майданчика.


А на вихідних - гості зранку до вечора: спочатку - в нас, а потім і ми по гостях пішли ). Наготувала отакі тістечка з слойки і вершкового крему - такий собі десерт нашвидкоруч і дуже навіть смачно!


На цій смачній ноті завершую статейку і наш 16-тий тиждень 2015 року :)

Apr 23, 2015

Узник Неба. Карлос Руиз Сафон.

Третя книга автора в рамках циклу "Цвинтар забутих книжок". Навіть не знаю що сказати про неї... З однієї сторони вона читається на одному диханні і як тільки завершується один розділ, я нероздумуючи починала наступний. Вона містична, жива, захоплива, зла, жорстока, трагічна і цікава, - як, зрештою усі книги цього циклу. Але, як мені здалось, вона не має завершення... чи то може я очікувала чогось більшого в кінці? може трохи трагічного? чи то може останнім часом мені траплялись до рук книги де саме цікаве якраз в кінці? а тут все навпаки - найцікавіша історія всередині книги, а далі автор постійно тримає читача в напрузі, але нічого суттєвого не відбувається... хоч ніби і події цікаві... Одним словом, якесь двояке в мене відчуття від прочитаного - хотілося б трохи більшого від автора. Мені здалось, що це не окрема книга, а передісторія до наступної - основної. Але події всередині книги направду інтригують і захоплюють. Дуже сподобалось переплетіння з попередніми двома і якщо ви десь натрапите в інтернеті на думку, що книги циклу цілком незалежні і їх можна читати в довільному порядку, то не вірте :). Вони ніби і не залежні, але тісно переплетені і читати по порядку значно цікавіше! Моєю улюбленою все одно залишається "Тінь Вітру"! Читала її, певно, років п'ять тому, але майже все пам'ятаю! Якось дуже вона врізається в пам'ять... А стосовно "В'язня Неба", то я, особисто, чекатиму продовження від автора і завершення історії. А, і ще таке - я завжди мріяла побувати в Іспанії і зокрема в Барселоні, але після цих книжок якось навіть страшнувато... Я розумію, що Барселона 1950-х і сучасна - це дві цілком різні барселони, але історія в неї далеко не з приємних...

Apr 16, 2015

Лас Вегас. Плюси і Мінуси.

Цікаве місто... мабуть не знайти ще одного такого... розваги, казіно, нічне життя... Вегас живе цілодобово! Там вночі світло як вдень (я таке хіба ще на Тайм Сквер в Нью Йорку бачила).

Негатив.
Почну з усіляких деталей, які мені не сподобались, хоч зовсім і не зіпсували враження (просто не сподобались). Отож, Лас Вегас - це не місто для дитини. Звісно, я знала це і до подорожі, але якось зовсім не очікувала, що аж на стільки. Курити і пити алкоголь в Вегасі можна усюди - і в казіно і на вулиці, відповідно там усі курять і п'ють ). І якщо через казіно можна швиденько пройти (а оминути його просто неможливо, бо кожен готель сконструйований таким чином, що перш ніж до номерів дійти треба пройти через казіно), то вулицю не оминеш ніяк... Зате п'ють там дуже з оригінальної тари )


А оскільки я собі взяла безалкогольну маргариту, то Емілі потім допомагала допивати, бо випита таке самому нереально ).


Багато людей, багато homelessness (бомжів), як їх тут називають, - також очікувано і логічно, хоча б тому, що тут теплий клімат. Немає парків (мені не вдалося знайти), хоча біля великих готелів часом зустрічаються такі собі оазиси зелених пальм, кущів і квітів. Взагалі в тому регіоні дуже бідна рослинність, що теж цілком логічно, оскільки це пустеля. Було дуже сумно їхати від Вегасу до Grand Canyon і дивитись на кам'яні гори з якимись висохшими кущами (навіть гарних кактусів толком не було...). Зате клімат мені дуже сподобався (принаймні в кінці березня). На вулиці +30, а переноситься надзвичайно легко, бо вологість низька і тобі просто тепленько і приємно. Мабуть, то й усе з негативу, який, як я вже казала, зовсім не зіпсував поїздки і вражень.

Готелі.
Приїхавши до Вегасу ви можете побувати в Парижі і забратись на Ейфелеву Вежу, побачити Міст Ріальто Венеції і поплавати на гондолах, відвідати Люксор і Сфінкса, і навіть сфотографуватись на фоні Статуї Свободи і покататись на американських гірках біля Empire State Building. Все це є у Вегасі майже у справжню величину =) На Strip можна знайти найрізноманітніші готелі і ми до всіх намагались завітати. Так-так, жодного обмеження немає - ви можете без проблем безкоштовно припаркуватись на парковці будь-якого готелю і погуляти його величезними залами!






Кожен готель - це не просто зал реєстрації, казіно і вишукані номери, це ботанчні сади, концертні зали, театри і океанарії! Кожен готель має всередині щось особливе і неповторне! В кожному з них ви знайдете розваги на власний смак і гаманець. Шопінг - та будь ласка - найвідоміші бутіки і бренди. Ресторани - усі можливі кухні на ваш вибір, тільки встигай з'їсти то все. Шоу - різноманітні - і ілюзіоністи, і співаки, і комедіанти... Навіть Cirque du Soleil і Девід Копперфілд. Нажаль, з малюком не дуже походиш по усіляких шоу... тому наступна поїздка в Вегас намічається тоді, коли доця стане трошки старша і їй буде цікаво подивитись на фокуси, а я тим часом зможу із задоволенням глянути на виставу Cirque du Soleil (про що вже давненько мрію...).

Емілі зацінила ботанічний сад готелю Белладжіо і цілий день мені розповідала і показувала, як там в фонтанчиках водичка робила "кап-кап" =)



Ще однією розвагою для Емілі виявились басейни! Вона не могла пройти повз жоден з них, причому їй було все одно чи на ній купальник чи джинси, вона особливо на таке не зважала і вперто лізла до води.

це вигляд з нашого номера на 24-му поверсі Bellagio готелю

Рома також для себе знайшов розвагу в цьому готелі (ми в Bellagio зупинились на одну ніч) і з фразою - "всі знають про яйця Фаберже, тільки ніхто їх ніколи в живу не бачив" пішов в галерею за $17 на них подивитись =) Фоткати там, мабуть не можна було, тому я почула тільки довгу історію їх створення, але так і не побачила як виглядали принаймні ті 4, котрі були там виставлені ).

Розваги.
У Вегасі є все! На будь-які гроші, смак і настрої. Я б однозначно відвідала кілька відомих шоу, але як вже казала, то не для маленької дитини... Тому, ми пішли до океанарія ) Як Емілі гарно за тими рибками бігала (бо ж акваріуми великі, від підлоги до стелі), а як кумедно боялась по скляній підлозі пройтись - то було купа сміху і потіхи для людей кругом =). А ми з чоловіком собі на акул зубатих надивились, скатів і медуз (більше деталей у відео побачите, бо фото якісь не дуже вдалі в нас вийшли).

Окремого немалого абзацу заслуговують Фонтани готелю Белладжіо! Такої краси я ще не бачила! Неймовірно гарно вони витанцьовують під музику, кожного разу іншу, та ще й дуже ефектно підсвічуються вечером! Дивитись на ці фонтани можна мало не цілий день кожні пів години, а вечером до півночі - кожні 15 хвилин. І якби доця розділяла мої емоції стосовно фонтанів, то ми б, напевне, від тих них і не відходили =).


А ось щоб ви собі уявили як гарно виглядає панорама - зліва Белладжіо, а навпроти нього через дорогу від фонтанів - готель Париж.


Казіно.
На розповідь про вегаські казіно не те що абзацу, а і статті окремої мало буде, тому я спробую коротко про них ). Я вже казала, що казіно-зали в готелях величезні і там є все - від автоматів до столів з рулетками і картами, причому там безліч однакових столів, тільки мінімальні ставки на них різні, що дуже розумно, як на мене (є манімальні ставки по $10, а є і по $100+). В казіно почуваєш себе дуже вільно, хоч я і боялась спочатку сама йти грати ) якось не личить мені такій маленькій з великими дядьками за столом сидіти ). А виявилось, що які там дядьки, навпаки море молоді, дівчат, пар, хлопців в дорогих елегантних костюмах або потертих джинсах і футболках, дам на шпильках і у вечірніх платтях або ж в похідних штанах з рюкзаками на плечах. В Вегасі зовсім не такі казіно як ми у фільмах бачили, де прямо дрес-код на вході перевіряють (принаймні у мене якісь отакі асоціації з цим словом).

Мені дуже сподобалося грати! Азартно, цікаво, весело, можна з людьми полялякати, поспостерігати за їх грою, манерою, повадками. Я б ще пограла (тим більше беручи до уваги, що я виграла в кінцевому результаті і вийшла з казіно з лишньою двадцяткою в кишені =)), але вже часу не дуже було, а так то може і більше б виграла )). Одним словом дуже мене потішила гра в рулетку, а наступного разу як буду в Вегасі то і карти собі спробую ). Автомати, мабуть, пропущу, бо як на мене то марна трата часу грошей і часу. Наразі ми домовились собі з Ромою, що наступний раз у Вегас полетимо через 5 років - може знову на мою наступну майжу круглу дату? =)

Apr 13, 2015

Тиждень 15 & Великдень!

Неймовірний святковий тиждень пройшов весь в передочікування Великодня! Мало не щоденне малювання писанок, придумування що ж то таке гарне одягнути на свято, і планування як встигнути сходити в гості до усіх, хто запрошував - не пройшли даремно, бо свято вдалося на усі 100! Але розпочнемо з понеділка ).

Отож, у понеділок ми знову малювали писанки... Але оскільки понеділковими нашими я вже хвалилась у минулому постику, то краще покажу які ми всі троє гарні у безрукавках. Мені завжди було цікаво яка ж то має бути погода щоб носити ту безрукавку?! Ну правда, як то може бути так щоб в руки не було холодно, але при тому в пузо не було жарко в тій нейлоновій далеко не натуральній безрукавці. От вирішили ризикнути і купити всім нам такі безрукавочки і О Диво, ми вже не раз їх одягали :) виявляється, що таки бувають моменти, коли вони можуть бути дуже навіть доречними!


А у вівторок ми з доцею, напевне, вперше серйозно поїхали за продуктами без татка! А то завжди з татком на вихідних такими справами займаємось, а тут якось не встигли і довелось нам самим з Емілі давати собі раду на тижні. Доця допомагає мамі пхати візочка з продуктами ).


Не перестаю дивуватись чиказькій погоді - оце фото зроблене в середу - на вулиці і справді холодно раз я вже шапку одягнула, бо якось не склалося у мене з шапками ще з дитинства :)


Оце фото - в четвер! Насправді, з доці можна було запросто ту курточку зняти і залишити її в тоненькій блузочці, що я потім і зробила.


Колись, пригадую, знайомий на роботі запитав в американця щось на кшталт: "чи це типово для Чикаго отакі різкі зміни погодніх умов і температури?", а американець відповів: "для чиказької погоди типово те, що вона не типова" =). Або пригадую ще один перл з вуст американця: "якщо тобі не подобається погода в Чикаго, почекай 5 хвилин" =). Це без перебільшення правда! За добу температура може змінитись на 15-20 градусів і так кілька днів поспіль може стрибати туди сюди... Не знаю чи колись звикну до таких чудасій тутешніх погодніх умов...

А ось як класно волосся дибки стоїть в Емілі, коли вона товчеться в тому надувному замку =)


А далі були паски... Смачні вийшли, хоч може трішки не доросли (не знаю чому, рецепт перевірений і хороший), але загалом я задоволена! Чоловік певно вирішив, що вони не достойні бути сфоткані в повному обсязі, тому фото якесь отаке трошки дивне вийшло =)


В п'ятницю знову були писанки, цього раз аж до 2-ї ночі ). Зате я всіх своїх вклала спати і спокійно пішла собі малювати. Ото чорно-оранжева, то якраз результат нічного малювання і вона офіційно моя улюблена і найкраща! А ота чорно-зелененька подарована Ірою, я прамо випросила її в неї, бо дуже вже мені спообалась ). Решта усі мої - деякі не дуже вдались, бо були першими пробними, але загалом я дуже задоволена результатом!


Похвалюся ще нашим гарним Великоднім рушничком, який моя мама вишила бісером якраз до свят! І кошечком з пасочкою, бурячками і всякою всядчиною, яку ми вже успішно з'їли :)


Святили паски в українській церкві всією компанією. Ще в суботу були на хрестинах маленької Меланочки, котра отам на фото біля кошечків в кріселку відпочиває. Саме святіння було трохи сумбурне, бо доця ні секунди не хотіла стояти на місці, а все кудись тікала. То ми по черзі з Ромою за нею бігали поміж людей, дітей і кошиків. Вдалося Емілі тільки на трошки зацікавити священником, котрий якраз підійшов покропити кошик і нас, а далі секунда і вона вже лазить по сходах ).


А ось які ми гарні у вишиванках! Дякуємо бабусі Валі за таку вишиваночку для Емілі і моїй мамі велике дякую за неймовірну вишиванку для мене!


Надіюся у всіх моїх читачів так само радісно, весело і приємно пройшли свята!
Христос Воскрес!


Apr 7, 2015

Тиждень 14 & Писанки

Початок тижня був доволі звичний для нас. В понеділок бібліотека - доця вже не дуже книжками там бавиться, якось пеерйшло їй, а от на іграшки, конструктори і всілякі вісюльки на стінах трохи присіла )



Вибирали взуття на подаруночок на Україну, то виявилось, що взуттєвий магазин ще й яке гарне місце для малюка щоб бігати, бавитись і придумувати всілякі розваги на кшталт - ховатись між коробками, тицяти пальчиком у дірки тих же коробок або носитись туди сюди з мештами.


Сонце, +22, дитячий майданчик, дітки, качельки - супер гарний день! Станом на сьогоднішній день такий теплий був лише один, а сьогодні знову мороз :(. Отож, користуючись моментом, доця вирішили перевірити всі "атракціони" дитячого майданчика, в тому числі і гірку ). 


Побачила в магазині на розпродажі книжечку з різноманітними коктельчиками і захотілося собі таку! Купила. Готувати ще не пробувала, але обіцяла чоловіку 2-3 рази в тиждень робити різні вітамінні фруктово-овочеві коктейлі! Ось яку вкусняшку ми тепер будемо пити:


Якось я подумала-подумала і вирішила, що доці пора займатись артом (art-ом тут називають усе те, що роблять дітки своїми руками - клеять, ліплять, малюють, вирізають і т.д.). Купила для Емілі дитячі ножиці, роздрукувала вирізалки, купила дитячий пластилін, носики, очка, клей і ще пів мішка всякої всячини ). Доця проігнорувала ножиці повністю :) покрутила їх повертіла, подивилась 2 секунди як я вирізала коника з паперу і пішла собі ). Отож, з вирізаням ми поки зав'язали. Зате пластилін пішов на ура! Малюку так сподобалось відщипувати від нього кусочки! Ми і хмарки з дощиком ліпили і травичку для того коника котрого вирізали і квіточку мама робила, а доця дуже тішилась з того, а ще сніговичка і гусеничку - пробую доцю навчити кульки робити, але то певно ще рано. Ігри з пластиліном - це поки не те заняття за яким малюка самого залишиш, бо боюся щоб вона не почала їсти його =) але якщо отак поряд сидіти і все показувати і пояснювати, то на пів години себе і малу зайняти можна!


Вихідні були супер гарними! В суботу - день народження друга (Юра, ще раз тебе вітаємо!) - були в новенькому ресторанчику, в якому спробували супер смачний filet mignon steak, а потім і вдома в друзів продовжили святкування з смачнющим справжнім домашнім Київським тортом (Іра, ти молодець!)


В неділю цілий день тусувались в тих же друзів, тільки на цей раз ми малювали писанки! Згадала молодість, школу, гуртки і Джерельце (хто з дитинства мене знає, то зрозуміє про що я)!


Але ж ми тих писанок намалювались колись... з саморобними писачками і фарбами... гарно так було.... тільки от було це років 15-ть тому... Отож, цього року вирішили пригадати що воно таке. Замовили писачки, фарби, віск... вибрукували схеми, малюнки, узори і взялись малювати. Чоловіки спочатку казали, що то якесь кумедне заняття і питали що ми з тими писанками збираємось робити як намалюємо?! Але як побачили як воно цікаво виходить і як то прикольно отак собі малювати, то і самі сіли за роботу.


Рома намалював класну писанку в жовто-блакитних кольорах, а потім її успішно побив :( було шкода, звісно, але що вже поробиш (ми навіть сфоткати не встигли)... Малюк тим часом собі гарно спав і дав батькам насолодитись вільним часом ). А ось які писанки у нас на пару з Ірою вийшли (не буду казати де мої, бо Ірині мені більше подобаються =))). А коли їх багато і різноманітних таких, то дуже гарно виглядає!


Насправді, на фото зверху окрім недільних писанок є вже понеділкові - так-так, в понеділок ми знову малювали і ще в п'ятницю домовились! Дуже гарне, приємне, спокійне і святкове заняття! Усім рекомендую, якщо хочете по-особливому провести вечір =)

Apr 2, 2015

Про Пошту, Кореспонденцію І Спам

Коли збираєшся виїжджати за кордон на тривалий проміжок часу, задумуєшся про багато важливих речей, до прикладу таких як де будеш жити і працювати, як буде виглядати процес покупки машини (бо знаєш що без неї ніяк), чи сподобається тобі на новому місці і що робити, якщо раптом буде зле... але серед тих питань, які мене турбували два з хвостиком роки тому точно не було такого - як в штатах виглядає листування, оплата рахунків і кореспонденція загалом. Я не думаю, що взагалі хтось про таке задумується наперед - якесь воно не надто важливе на фоні інших речей та і яка зрештою різниця? Але якби мене хтось тоді запитав, що я думаю з цього приводу, то моя відповідь була б десь такою: "Напевне все онлайн, а як по іншому? навряд чи в гамериці по пошті людям листи приходять з якимись рахунками чи рекламами - це ж кам'яний вік якийсь" :). Отак я собі думала тоді... два з хвостиком роки тому... і як же я помилялась... Взагалі статейка мала б вийти веселою - давно хотіла розказати про листування =) І мені було б дууууже цікаво почути як виглядає кореспонденція у Віки в Англії, Юлі в Австралії, Юлі в Словаччині і, звісно, цікаво як воно в Каліфорнії в Олександри, хоч підозрюю, що мало б бути щось схоже на те як у нас =) Отож, з нетерпінням чекатиму на коментарі!

Я і подумати не могла скільки "спаму" може приходити по пошті! Та ні, ви точно собі того не уявляєте! Тут абсолютно все пересилається поштою - рахунки за телебаченні і інтернет, рахунки за комунальні послуги, інформація про рух коштів на рахунках в банку, рахунки на медичні послуги від клініки і страхової компанії, будь-яка інформація (чи то реклама чи зміна контактів чи нові послуги чи ...) від будь-якої установи в якій ви хоча б раз "засвітилися"; а також безліч опитувальників на лікаря, в якого ви останній раз були на прийомі, клініки, яка вас нещодавно приймала, страхової компанії, яка страхує вашу машину, і це все не рахуючи реклам-листівок з усіляких магазинів, де ви мали необережність залишити свій домашній адрес, реклам-журналів типу ikea, babies R us, реклам-конвертів на попереднього жителя вашої хати (ну, правда, яка різниця кому адресований конверт, головне, що по тій самій адресі прийшов)... Цей список безкінечний, тому що спочатку вам приходить лист з проханням заповнити опитувальника, а через кілька днів - лист з подякою за те, що ви його таки заповнили і надіслали... На будь-які ваші оплати послуг по телефону (коли ви диктуєте номер своєї картки щоб з неї зняли гроші), вам потім приходить підтвердження і подяка за ту ж оплату. А що робиться, коли в штатах свята, особливо Різдвяні! Оці всі вище згадані "установи" починають вам слати привітання... і не тільки привітання, а магнити з тою ж рекламою, наклейки на конверти з вашою адресою, типу щоб ви їх собі потім використали, коли комусь листа надсилатимете... І це я ще не розповіла про особисте листування, яке дуже полюбляють американці. Отож, запрошення на baby shower або bridal shower або день народження ви теж частенько можете отримати поштою. Якщо прийдете і подаруєте щось, що винуватцю свята сподобається, то через тиждень отримаєте листа з подякою за те, що прийшли і подарували =). OMG! Ми щодня з скриньки дістаємо паку конвертів, причому деякі викидаємо вже навіть не розкриваючи ).

Гарний вийшов попередній абзац, але тепер мушу дещо вам роз'яснити. По-перше, від надсилання рахунків за комунальні чи інтернет чи з банку ви можете відмовитись і перевести себе на електронні рахунки. Це трошки зменшує кількість вашої кореспонденції. Також, можете завжди уникнути розповсюдження вашої домашньої адреси в магазинах, в яких що-небудь купуєте, якщо це звісно фізичні магазини, а не online. Ігнорувати опитувальники не дуже працює, я пробувала - будуть вам присилати ще і ще з проханням таки заповнити servey.

Але, насправді, мене зовсім не злить отакий розклад речей - приємно отримувати якісь листи, навіть якщо більшість з них цілком непотрібні, просто мене досі це питання не перестає дивувати =) О, до речі, тут і всі документи пересилаються поштою! Наприклад, ми отримували номер соціального страхування і свідоцтво про народження доці "у конверті", а також її американський паспорт... самі надсилали чеки за оплату послуг, заповнені форми на повернення податків - з останнього що пригадалось...

Надсилання пакунків - це окрема історія =). Чи то люди в гамериці не дуже мають час по магазинах ходити чи то online shopping так гарно працює, що потреба в самостійних походах відпадає, але факт залишається фактом - посилки тут замовляють усі і майже щодня! Немає значення чи це одяг, взуття, продукти, засоби догляду за собою, хатою або просто подарунки... тут усе можна замовити поштою і отримати не виходячи навіть за поріг. Є різні служби доставки в тому числі і державна пошта, частенько ви собі можете вибрати ким би хотіли отримати пакунок і дядя з відповідної служби принесе вам його прямо до дверей =) Зручно, правда? Неабияка економія власного часу. Але це означає, що окрім листів ви тепер ще й носитесь з пакунками, бо не усі з них доставляють вам додому, а часом (якщо не треба вашого підтвердження про отримання) залишають внизу біля пошти (якщо ви, звісно, живете в апартаментах, а не у власному будинку). Пам'ятаю як я з маленькою Емілі в одній руці і коробкою з підгузниками в іншій намагалась додому потрапити... або як мірялась силами з порохотягом, намагаючись його затягнути в квартиру... весело було =).

Може ще про щось забула написати, то вже дописуватиму коментарями, а зараз чекаю на ваші історії про листування у ваших країнах =)