May 29, 2015

Тиждень 21 & Door County

Щось геть я запізнююсь з своїми тижневими постиками, хоч і мама прилетіла і дуже насправді виручає, але часу все одно ні на що немає, бо дуже багато роботи :( навіть не можу уявити собі що було б якби мама зібралась до нас в гості пізніше, я певно по ночах хіба не спала б щоб все встигати, хоч по ночах ми і так не завжди спимо, бо малюк собі знову взяв за моду бавитись десь о 4-5-тій ранку :).

Отож, трошки вам розкажу про наш справжній літній теплий тиждень! Розпочався він дуже позитивно - поїхали ми з сусідкою на місцеві озера, щоб діти собі поталяпались трошки. Але ж то і радості для них було! Вода холоднюща і якась така мутна, а їм хоть би що - не вилазили з того болота :)


То, певно, Емілі вирішила зарядку перед купанням зробити :)


Пасочки, відерка, лієчки і пісочок з водою! - що ще треба для повного щастя! А нижче на фото я вже певно вп'яте Емілі переодягаю, бо вона мокрюща наскрізь була! До речі, інші мами взагалі особливо за дітьми не бігали та і не дуже переймались що вони купаються в холоднющій водоймі, хоч і самі туди не лізли )


А ще ми були на дні народженні маленької Іви - їй рочок виповнився! Дуже гарненько провели час, бо було де погуляти з малюками і на природі за столиком посидіти, та і від сонечка можна було в залі сховатись. Правда, Емілі і Катя як тільки фонтан побачили, то їх просто не можливо було звідти відтягнути, тому ми добряче набризкались водою :) А ще на качельках гарно собі катались. На фото нижче маленька іменинниця. Їй всього рочок, а важить на кілька кілограм більше, ніж Емілі :)




Якось біля будинку помітила на смітнику ялинку (на фото запакована в кульок). Маємо тут одних таких сусідів, котрі чомусь вирішили не позбуватись ялинки після новорічних свят, а просто винести її на балкон - нехай там постоїть трошки, а раптом до наступного року дотерпить? Не знаю, що змінилось, але минулого тижня вони таки вирішили її викинути ).


Робили трохи порядки вдома, то для Емілі було радості повні штани лазити по коробках, пакетах і всьому іншому, що я намагалась викинути ).


А на вихідних ми поїхали в Door County - такий собі півострів на Мічігані в штаті Вісконсін. Гарна природа, маленькі затишні містечка, каяки і яхти, європейські сувенірні магазинчики, шашлик і басейн - це все зробило нашу подорож дуже приємною. Єдиний мінус - трохи далека дорога та ще й з нашою Емілі. Ну не любить вона їхати в машині ні хвилини, не те що 5 годин... тому було важкувато... Тепер плануватимемо трохи коротші подорожі або ж відразу перельоти ).


Отакі гарні футболочки нам з України привезли! А це ми в лісі знайшли театр, нажаль працювати він почне лише з червня...




May 22, 2015

Тиждень 20 & Мама Приїхала! =)

До нас з далекої України нарешті прилетіла мама :) Тому ми цілий тиждень гарно готувались до її приїзду: прибирали в хаті, тренувались пекти всілякі смакошики, розказували доці про приїзд бабусі... В результаті до кінця тижня виявилось, що в хаті все одно брудно - іграшки розкидані усюди, а все наготовлене вже давно зметене з холодильника )). Тому в суботу довелося все починати спочатку.


Отож, вище на фото це Мусака :) Смачнюща штука, але про неї окремо, бо багато вже експерементувала і розкажу різні варіанти її приготування.


А це справжній Нью Йорк style cheese-cake - тепер один з улюблених тортиків мого чоловіка. Та і мама моя любить усілякі сирні смакошики, а такого ще не пробувала!


Ну і знову експерименти з штруделем - цього разу з бананами, яблуками і корицею.

А ще цього тижня ми з малюком знайшли бузок, багато бавились в гарному магазинчику з іграшками (от весь час думаю чи мене колись не попросять його покинути - а то ми там тільки бавимось і нічого не купуємо =))), знайшли калюжки і тутже промочили ноги, бо були без гумачків, приміряли новеньке платтячко (дякуємо Ірі і Златі!) і читали нашу нову енциклопедію про рибок (на даний час - улюблена доціна книжка):





А ось як ми зустрічали бабцю Іру в аеропорту!




Привезла нам мама лижі ))) Рома дуже сильно тішився, бо то якраз його лижки, чоботи і шолом! Але намучилась трохи з ними, розказувала, що в нашому львівському аеропорту її вже всі з тими лижами знали )) питали чи назад зі штатів також їх повезе ))). До речі, хто не зрозумів - лижі це на фото вище ота штука схожа на гітару і обмотана в цилофан ))).


May 12, 2015

Тиждень 19 & Дитячий День Народження

Перш за все по проханню читачів додаю фото наших "японських котів"


Цей тиждень видався просто неймовірно смачним! Ми щодня, починаючи з понеділка, купували або готували якусь нямку. Про те, що воно все і правда було дуже смачним свідчить ще й те, що я не встигала робити фото :) а коли пригадувала, що так і не зробила фотографії для блогу, то вже і фотографувати було нічого. Одним словом робила я цього тижня фаршированого перця - дуже гарна страва, коли хочеться голубців, а в магазині немає капусти або просто немає часу для завертання рису з м'ясом в капустяні листя. З перцем все значно простіше і швидше, а смакує не гірше! Потім ми купили кавуна - першого в цьому сезоні. Відколи приїхали сюди, то "живемо" по-українських правилах щодо їжі, а саме - кавуни смачні і не підсипані бувають лише в серпні :) Але, як виявилось, тут кавуни можуть бути солодкими навіть на початку травня, головне знати місця де їх купувати. Ще цього тижня було саморобне морозиво - вперше спробувала зробити і тепер більше магазинного не купуватиму! Робиться надзвичайно просто і швидко, а коли я чоловіка запитала чи він відчуває різницю з магазинним, то відповідь була такою: "Так, відчуваю, в домашньому значно більше полуниці" (я полуничне робила) :). Потім ми готували яблучно-грушевого штруделя - і знову легко, швидко, смачно. Коли вдома мала дитина, то і рецепти вибираєш по принципу - час готування не більше 15-ти хвилин :). А штрудель ще й корисний який! Тут я вже фото встигла зробити:


Далі були дитячі сирні печенька. Давненько хотіла знайти якогось легкого смачного дитячого рецепта тіста з творогом. Натрапила на такий і відразу випробувала (рецепт якось окремо опишу). Малюк за кілька днів стоптав ті всі печенька - значить добрі були :).


Ще ми розвідали кілька нових дитячих майданчиків не далеко від нас і ще кілька залишили бути розвіданими наступного тижня. Отака конструкція дуже сподобалась малюку і вона без перестанку там лазила.


Кожного року на початку пляжно-відпочинкового сезону в нас з чоловіком одна і та ж проблема - ми не маємо панамок на голову і пляжної сумки :) Ну правда, кожного року одні і ті самі розмови - десь вже 6 років поспіль... :) І тут, прогулюючись з малюком в магазині, я випадково помічаю якогось ніби симпатичного капелюха, та ще й за 7 доларів, та ще й білого (до всього пасуватиме), та ще й мого розміру... Дзеркала там не було, томі приміряла хіба на доцю


Емілі сподобався, то я і купила :). Вдома приміряла і вирішила, що як на 7 доларів, то класна шапка, та ще й плечі накриває. Тепер залишилось панаму чоловіку купити і нарешті вибрати пляжну сумку, а там і подорозі літні плануватимемо :).

В суботу запросили друзів - гостей повна хата назбиралась - так що смачний тиждень продовжувався. Смажили на балконі всілякі бургеро-сосиски, булочки, овочі і спаржу. Було смачно і весело!


Рома мені попалив крісла і тепер обіцяв їх пошкрябати щоб були як новенькі - пишу про це тут, щоб він не забув обіцянку :) Після того як гості розійшлись я нарешті звернула увагу на те, що робиться в дитячому куточку... а робилось там отаке


Я вклала Емілі спати і думала, що до ранку, то все не позбираю :). Діти повитягували всі можливі коробочки з пазликами, іграшками, книжками і конструкторами! Зате зайняті були на цілий вечір - так що гріх жалітись :)

І навіть недільний ранок видався смачним - отримала шоколадний подарунок від донечки і чоловіка на День Матері - кожна цукерка підписана - так цікаво знати що ти їж :) Тепер треба постаратись розтягнути 680 грам шоколадного задоволення з усілякими начинками хоча б на тиждень.


В неділю ми ходили на день народження - ще одна дитяча розважальна кімната до колекції! Чудовий спосіб "втримати" дітей різного віку на одному місці - є гірки для малюків, а яке великі дорослі - сама б покаталась; є всілякі лазанки, магазинчики з іграшковими продуктами і касовими апаратами, залізниця, конструктори і навіть дитячий куточок для найменших. Емілі звідти годі було забрати :)




А ось який крутий був шоколадно-полуничний тортик MONSTAR :)


Отакого метелика на квіточці нам зробив спеціально навчений дядя - доця якось не зацінила, а мені дуже сподобалося! Хотілося б навчитись отаке накручувати з кульок :)


І трішки ВІДЕО на завершення :)

May 7, 2015

Зов Кукушки. Джоан Роулинг aka Роберт Гэлбрейт

Чистої води детектив. Без "соплів", сліз, романтичних історій і т.д. Детектив і все. Ну є там трошки трагічної історії кохання, але на другому плані і вона хіба опосередковано відносяться до основної сюжетної лінії. 

Взялась я до цієї книжки, бо дуже мені вже кортіло прочитати щось Джоан Роулінг після Гаррі Поттера :) Загалом не жалію, люблю детективчики. Так як читання довелося добряче розтягнути в часі (не так як колись книжки читались за 2-3 дні...), то була можливість і самій поздогадуватись хто злочинець і як йому вдалося то все провернути. Чесно скажу, що майже здогадалась :) Точніше таки здогадалась, тільки до самого кінця не могла для себе впорядкувати деяких моментів...

Про те що не сподобалось. Кинжка трохи затянута, як на мене, надто вже якась довга (друкований екземпляр порядку 500 сторінок має). Багато людей задіяно, а відповідно і свідчень... Деяка, як мені здалось, лишня інформація. Ну наприклад, навіщо мені знати, що детектив (який виступає в головній ролі) не любить, коли жінки одягають балетки, бо це в нього асоціюється з якоюсь його тьотьою (вже не пригадую якою). Ця інформація не несе абсолютно нічого. Вона не відкриває читачу якісь риси характеру детектива, не пояснює його поведінку і тим більше не має жодного відношення до самого злочину і підозрюваного. І там такої "лишньої" інформації багато... 

Але "казусів" я не знайшла, все ніби дуже логічно і правдоподібно, тому загалом враження від прочитання позитивні.

May 6, 2015

Тиждень 18 & Japanese Garden

Буденні наші гуляння з Емілі стають все цікавішими і цікавішими! Малюк навчився бавитись пасочками, відерками і лопатками, захопився малюванням крейдою, а ще лазанням по барикадах на дитячих майданчиках. А як доця бачить білку, пташку чи зайця, то радості кінця-краю немає - біжить за тою живністю, а потім бавиться з нею в "ку-ку" біля кущів =) А на фото Емілі як завжди сама серйозність!


В словничок Емілі додалось ще кліька слів:
  • "ку-ку" (бавилась давно, але говорити не говорила) 
  • "тя" (якщо я її питаю щось що вона справді хоче, то завжди мені каже "тя" =))
  • "дай-дай" (раніше тільки ручками дай показувала)
  • "ая" (це "зая", тільки букву "з" важко вимовити певно) 
  • і ще буквально вчора почала підспівувати разом зі мною пісеньку, тільки з усієї пісеньки каже одне слово "out" (в пісенці просто звірі по черзі з ліжка падають, то я співаю "fell", а доця далі додає "out").
Ще в наших повсякденних забавих з'явилось більше арту - і тепер ми малюємо фарбами і пензликами, а ще пальцями =)


Мрію зловити момент, коли доця вся так гарненько тими фарбами себе розмалює, але поки не дуже їй таке дозволяю, бо якось за килимове покриття страшно ). Але от потепліло і такими заняттями можна займатись на балконі, тому думаю вже і не заборонятиму бавитись на повну!

Наприкінці тижня ми купили мангал! Наш власний, перший, газовий і, як на мене, то дуже навіть великий - розрахований на добрячу порцію м'яска, сосикок або овочів! Ну і як такій покупці простоювати на балконі, ще й коли на вулиці +27?! 


Сонце - це, звісно, круто, але я в перші кілька годин умудрилась добряче спалити собі плечі... Зате шашлики і вище згадані овочі з сосисками вийшли на ура! Нямка!


Нас отак спонтанно зібралась величенька компанія! Купа дітей, наймолодшому з яких всього 4 місяці =) Було весело!


Емілі на місці не стояла ні хвилинки... Першим ділом вона розвідала всі стежки і знайшла ту, котра веде до озера. Добре, що хоч купатись в воду не йде - в неї зараз улюблене заняття щось туди кидати - камінці або травичку чи палички і дивитись як воно все плюхається у воду ). Так що набігались ми за малюком ого як! Зате прикольно, замість того щоб влягтись і їсти їсти їсти (як було колись) ми тепер активно проводимо час - бігаємо з м'ячиком, бульками чи просто за дитиною =).


Вже під кінець міроприємства доця знайшла нову забаву - вилазити на лавку, потім на стола і стрибати звідти в мої обійми - але ж то радості було!


Неділя. Попереднього дня вечером вирішили з сусідами, що нам мало суботнього відпочинку на природі, треба ще на неділю щось організувати. Згадали, що друзі розказували про гарний японський ботанічний сад (Anderson Japanese Gardens) годину їзди від нас. Встали в неділю зранку, подивились погоду - ймовірність опадів 30%, а в 1-шій годині так взагалі сонце без хмарок. Спакувались, зібрались і поїхали. По дорозі туди я ще раз оцінила всю красу і потрібність "магнітного театру" - він просто полонив увагу малюка на добрих пів дороги! Приїхали - на вулиці дощ, ну такий маленький, що навіть парасолі відкривати не хочеться, але дощ. Припаркувались, витягли дитячого візка, перепакували на нього всі сумки (а коли в сім'ї дитина, то таких сумок не мало), пішли платити за вхід. Заплатили, зайшли на територію саду - на вулиці дощ - вже сильніший. Дивимось погоду - показує, що сонячно (люблю тутешніх метеорологів - з ними весело живеться). Взагалі я дощ люблю та і в малюка панама є, то чого ж боятись? Пішли гуляти. Дощ щораз сильніший, але ми вперто гуляємо, хоч вже і з парасолькою. Емілі здається той дощ взагалі не дуже турбував, вона собі знаходила всі можливі камінці і без перестанку носила їх до води, так що обійти весь ботанічний сад було задачею не з легких :). Але як виявилось по ходу прогулянки, він не такий вже і великий - без дитини можна обійти за 30 хв., з дитиною за годину. Взагалі садок милим видався - такий собі японський стиль у мініатюрі. Гарні деревця, мальовничі квіти усіх відтінків рожевого, озерця і водопади, а в них рибки плавають такі вгодовані і різнокольорові, під ногами дрібні камінці, ті які доці ніяк покою не давали =). Година їзди машиною однозначно вартувала тієї прогулянки, та і що таке година для американських доріг і машин?! Ми б і довше там гуляли, але до нас підійшла працівниця і попередила, що о 3-тій годині намічається шторм і якщо і правда буде погода бушувати, то вони будуть змушені всіх вивести з саду - отак. Та і малюку вже був час спати, чим вона і займалась всю дорогу додому ).





А ось так Емілі набирала в ручки камінці і бігла щоб плюхнути їх у водичку :)


І весь час від нас тікала...


Після прогулянки ми ще трохи потусувались в Visitors Center, результатом чого виявилась покупка двох японських котів, один з яких означає Love, а інший - Good Luck, які тепер поселились в мене на поличці поряд лялькою-мотанкою :)

May 2, 2015

Тиждень 17 & Kiss In Canoe

І знову ми малювали! Сподобалась мені така арт-терапія - малюєш собі, насолоджуєшся, забуваєш про все довкола і просто відпочиваєш - та ще й картину потім на стінку повісити можна, любуватись і згадувати як малювала. Цього тижневий арт я б назвала експрес-малюванням, бо тривав він лише 3 години напротивагу 17-тьом, які мені пішли на малювання першої картини. А все тому, що дійство відбувалось в студії під керівництвом художника і часу на те щоб розслаблятись, відпочивати, підправляти чи зовсім перемальовувати те що не дуже вдалось, просто не було. Відставати не хотілось, та і як потім наздоганяти? Це ж не просто важливо дивитись що і як художник малює, а ще й уважно слухати які фарби змішує, в яких пропорціях і який пензлик використовує. Одним словом на цьому міроприємстві було людей певно 50 не менше! Кругом музика, бокали з вином, суші - просто неймовірна атмосфера! Можна було приносити їжу і напої з собою або замовляти прямо на місці. У кожного "художника" своє робоче місце вже з готовим мольбертом, фарбами і пензликами! Підчас малювання теж собі грає музика щоб веселіше було малювати і тільки стихає на ті моменти, коли тьоті-спеціалісту треба пояснити як далі малювати. Правда таке задоволення не з дешевих і коштувало $48. Але все залежить від тривалості малювання, складності картини, кількості фарб... Kiss in Canoe здається найдорожча з усіх (хоча може ще кілька картин йдуть в таку ж ціну), а при бажанні можна намалювати якийсь простіший пейзаж і за $30. Десь раз на пів року можна собі сходити отак відірватися :) бо якщо частіше, то скоро місця вдома не буде де ті картини вішати, хіба дарувати. А ось як то все було на ділі...






Але прийшовши додому і маючи під руками домашній мольберт, всі необхідні фарби і пензлики, я просто не втрималась, щоб потратити ще хвилин 25 і перемалювати ті моменти, які мені не дуже вдалися в студії ). Тому фінальна версія Поцілунку в Каноє виглядає отак:


Малювати з друзями ще прикольніше! Зверніть увагу на те, які у нас різні кратини вийшли! У всіх абсолютне інше сонце, вода, дерева і навіть люди в каноє! Тому я ні на краплинку не переймаюсь, що моя картина не унікальна, навпаки, бачачи ще 50 таких картин, я розумію, що моя на жодну з них не схожа, а найголовніше те, що вона моя і малювала я її сама =)


А ще цього тижня наш татко багато проводив часу з донечкою - вони собі гуляли, катались на качельках, бігали, лазили і гарно бавились. А мама тим часом займалася собою, роботою, квартирою і малюванням картини :)


Емілі навчилась сама-сама кататись на маленьких гірках і її годі було забрати з тієї площадки в торговому центрі - тепер доведеться заходити туди частіше, бо малюку дуже сподобалося самій собі давати раду і веселитись.


А ще у нас настала справжня весна чи то правильніше сказати літо! Все кругом цвіте, пахне і ми надзвичайно тішимось такій погоді!