Тиждень 41-42 & Арт-Терапія, Starved Rock & Осінній Фан

Переглянула фото за останні два тижні і геть розгубилась як статтю називати :) стільки всього новенького ми виробляли, що вибрати головне не вдалось, тому слухайте про все й одразу.

Отож, спочатку розповім про нашу незрозумілу осінь і тутешню погоду. Попередні дві осені були дуже теплі аж до того моменту як день в середині листопада випав перший сніг. А цей сезон якийсь геть не схожий на попередні - один день +25, наступний вже +10, вночі кілька разів навіть заморозки були. Тому як трапляються теплі деньки, то ми дуже багато гуляємо і насолоджуємось, а виглядає воно отак

Були собі на озері і отакий краєвид попався

А це Емілі сонечком насолуджується, що насправді дуже дивно, бо вона не любить, як правило, як воно на неї світить

Класнюче фото, дуже його люблю - малюк такий тут позитивний  радісний! То вона собі за моду взяла пузом з гірок з'їжджати :)

А який то прикол отак в листочках покопирсатись!

А це Рома "вигулює" свою круту машинку - взяв її щоб на піску поганяти і потім довше відмивав від пилюки, ніж бавився :)

Їздили в Starved Rock State Park, але різнокольорових дерев ще не застали. Ви лишень гляньте яка там краса була в той сам час восени два роки тому - Starved Rock In Autumn. Хоч ні, то було таки трошки пізніше - тоді ми в листопаді там були, значить скоро знов пора їхати :) Зате Емілі собі наповзалась по піску, налазилась по сходах, набігалась по дорожках і була така брудна, що вдома першим ділом мизапхали її в ванну.

На цьому серія теплих і сонячних фото закінчилась, бо стало холодно і ми більше їздили по всіляких закритих приміщеннях - гостях, магазинах, бібліотеках. Першим ділом записались до перукарші і для Емілі там знайшлось море цікавих занять. Помимо переставлянь лаків з полички на поличку, виклянчувань всяких статуеток (яких в нашої перукарші повно), вона ще й ніяк не могла оприділитись хто їй більше подобається - кіт чи пес і бігала від одного до другого і годувала обох печеньком :)

Тільки якщо пес трохи боявся такого шустрого малюка, то кіт на неї стрибав, махав лапками, бавився, бігав за малою - було дуже весело всім :)

Ліпили з пластиліну в садку - мене щось так та морква насмішила, що вирішила вам показати :) Взагалі там дітки щодня роблять різні аплікації, малюнки, витинанки і таке інше. Якось позбираю ті всі шедеври і представлю вашій увазі.

Маємо улюбленого критого майданчика в торговому центрі - малюк там давно вже не був і я, чесно кажучи, була дуже приємно здивована, коли зрозуміла, що мені тепер не треба постійно за нею ходити, і Емілі вже достатньо підросла щоб сама собі давати раду майже на всіх атракціонах.

Якраз нам по розміру ті окуляри :)

Роблю домашні справи на кухні і чую доця голосно сопе, приходжу в кімнату і бачу картину - Емілі нюхає попу зайчику і приговорює "зайка покакала", "мити попу" :)

Емілі вже навчилась позувати на камеру і тепер, коли говориш їй "встань гарно біля ялиночки і посміхнись", вона чемно виконує вказівки.

До Хеловіну готові! :) Витягнула мене подруга спонтанно картину малювати :) і ніяку іншу як хеловінську. Тепер отакі страшилки живуть у нас на кухні.

А магизини вже повним ходом готуються до різдвяних свят, хоч ще є трошки часу. Отож, нехай і вам передастся частинка тутешнього новорічного настрою :)

Міні-Світ Тваринок + Подарунок Емілі на 2 Рочки

Потягнуло мене на креатив - трошки під впливом вільного часу (ви ж знаєте, що Емілі в садочок ходить), а ще тому, що малечі скоро 2 рочки і хочеться подарувати щось оригінальне і цікаве і не таке як усе інше :). Отож вирішила я взяти приклад з Лізи (http://www.lizon.org/) і зробити для Емілі міні-світ. Тільки замість Єгипту, динозариків і вулканів у нас будуть різні домашні тваринки, озерце з рибками і міні-сад :) Заінтригувала? :) Тоді залишайтесь тут і дивіться яка краса з того вийшла!

Як тільки я вибрала собі тематику міні-світу, то першим ділом прикинула, які матеріали мені будуть потрібні для роботи. Повірте, саме компонування того чуда зайняло зовсім не багато часу, якщо бути точним, то 3 години, але, думаю, для наступного міні-світу піде навіть менше. Бо тут я кілька разів все переробляла, міняла, думала-передумувала, планувала-переплановувала, клеєла-переклеювала... Але воно того вартувало, бо вийшло дуже гарно! Ще трошки часу пішло на те, щоб знайти все необхідне - довелось і по магазинах поїздити і в інтернеті покопатись. Ось що мені пригодилось:

Кінетичний пісок (неймовірно класна штука для моторики ручок, ліплення замків і всякого іншого), різні камінці (річкові, декоративні), паперова трава, справжні дерев'яні кільця (хоч можна запросто і без них обійтись), і, звісно, всілякі тваринки. Але навіть це все запросто можна замінити іншими більш доступними в господарстві речами - ну скажімо взяти рис чи гречку чи фасольку і зробити з них різні острівки для тваринок, взяти звичайний жеталин, додати синій харчовий барвник - і ось вам озерце, назбирати біля річки камінців, в лісі якісь маленькі гілочки чи суху траву - ось вам і декор. Дещо я збирала, дещо купувала... Все інше шукала вдома серед іграшок або домашніх дрібниць - квіточки, дерева, паркан, фрукти, камінь Welcome to our Garden знайшла в магазині де все по долару... І ось що з того вийшло :)

Спершу планувала зробити для Емілі грядки з овочами, але ніде не могла їх знайти, зате вдома були фрукти, то буду розповідати доці що вони з пальм нападали і ми будемо їх разом збирати (мабуть, ще треба ящики для фруктів доробити, щоб було куди збирати). Ще я хотіла поєднати домашніх тваринок і лісових, але коробка виявилась надто маленькою для усіх моїх забаганок, тому лісові і всілякі африканські (а такі теж були в наборі) будуть вже в наступному міні-світі :) І все одно мені якось замало місця в тій коробці... подарую Емілі, побачу як ми будемо бавитись, а тоді може передекорую то все до більшої. До-речі, класно те, що нічого з купленого не буде зайвим в майбутньому, навіть коли доці набридне бавитись з міні-світом-фермою (нехай в нас так він називається :)). А ще тішусь самою коробкою - вона закривається, кришка фіксується і наш міні-світ стає надзвичайно мобільним і переносним, звісно, лише в межах квартири, але все одно :)

Сподіваюсь, донечка зацінить креативні зусилля мами і тата, який допомагав отого сарая для курей і гусей клеїти :) і буде гарно бавитись міні-світом. А, думаю, бавитись можна дуже і дуже по-різному:

• розвивати тактильні відчуття, обговорювати який на дотик пісок, камінці, травичка
• вчити кольори, сортуючи фрукти по корзинках
• ліпити з піску - якусь гірку для забав котика
• вишукувати щось цікаве в травичці (я туди трошки всякого дрібного накидаю)
• розробляти моторику, занурючи рибку в водичку-камінці і потім її там шукати
• ліпити з пластиліну їду для тваринок і заодно вчити хто що любить їсти
• розказувати безліч історій і казок і бавитись відповідними тваринками - щось на кшталт "дружби" папугайчика і кота, або про те як рибка з жабкою і черепашкою не могли озеро поділити, або про овечку, яка не хотіла сидіти за парканом і постійно тікала :) - придумати можна стільки всього!

Маю аж місяць до вручення подарунка, тому планую кілька таких цікавих і простих, а може, навіть, і повчальних історій-казок наперед придумати. І вам потім також розкажу як ми бавились, які історії розповідали і що було для Емілі особливо цікавим. Тому залишайтесь з нами ;-).

Еринії. Марек Краєвський

Я не хотіла писати рев'ю на цю книгу... навіть зараз, коли вже пройшло кілька тижнів після прочитання, пишу його якось неохоче... частково тому, що не зможу передати тих емоцій... але більше мабуть тому, що книга дуже сильна... в якійсь мірі дуже страшна... Тільки не тому, що там якісь магчні придумані страшні істоти, вона "по-справжньому" страшна, бо події, які там висвітлюються можуть відбуватись в нашому з вами житті, а може і відбуваються, а може і відбувались раніше... моторошно про таке читати... Але книга справляє таке сильне враження і викликає настільки сильні емоції, що не читати її теж не можна - отакий от парадокс. 

Мені дуже сподобались "Числа Харона", але сказати, що мені сподобались "Еринії" - це просто нічого не сказати. Історія тримає читача в напрузі весь час. Як і в Числах маємо того ж "нетипового" головного героя з його "бзіками" в позитивному і негативному розумінні цього слова, Львів, вбивства, змови... Але більше за все вражає розв'язка - вона настільки неочікувана, нетипова, сумна... 

Не знаю що ще сказати про Еринії... її треба просто прочитати і все стане зрозумілим...

Числа Харона. Марек Краєвський

Бомбезний детектив! Сказати, що я отримала море задоволення від прочитання - це нічого не сказати! Він повинен сподобатись навіть тим, хто не надто полюбляє детективи. Історія відбувається у Львові... неймовірно класно читати про події (хоч і не надто приємні), але на знайомих тобі вулицях (але це ж детектив, то там мусять бути вбивства, розслідування і всяке таке інше). Дуже цікава "математична" історія! Неочікувана і, як на мене, дуже вдала розв'язка! Нетиповий головний герой детектив-поліцейський-математик-мово-літературо-знавець! Власне, нетиповість його в тому, що він не є позитивним персонажем, як більшість героїв у такій ролі. В ньому дуже вдало поєднується позитив і негатив, справедливість і жорстокість, любов і ненависть... 

Та тут можна безкінця говорити про Числа Харона, а краще просто взяти і прочитати :) Усім дуже раджу!

До-речі, відразу скажу, що дуже нетипова мова-переклад книги і мені спочатку було важкувато читати всі ці старі українсько-польські словечка, та і сам стиль написання... але згодом звикається. Я б назвала це ще однією крутою особливістю Чисел :)

Володар Туману. Карлос Руїс Сафон

Дитяча... Отак одним словом я б охарактеризувала цю книгу Сафона. Типова історія такого собі дьявола, котрий виконує будь-яке бажання, а натомість просить про послугу. Ця історія оспівана, розказана і написана вже сотню разів, тільки події відбуваються в різні епохи і з різними людьми. Саме ця інтерпретація Сафона доволі дитяча, хоч і по-своєму страшна. Я б сказала, що книга більше розрахована на дорослих дітей, які полюбляють страшилки. Тільки не подумайте, що історія мені не сподобалась, зовсім ні, вона в міру моторошна і цікава, достойна Сафона, просто не така сильна як інші його книги (Тінь Вітру чи Ігри Янгола), але цілком варта прочитання. Книжка маленька, розрахована на 1-2 вечори приємного проведення часу. До-речі, книга про дітей, які, власне, і зіштовхнулись з незрозумілими магічними подіями. Книга має сумний кінець, що, насправді, дуже їй пасує. Одним словом як любите страшилки, навіть трошки дитячі, то отримаєте від цієї історії купу задоволення :)

Тиждень 38-40 & Дитячий День Народження

Привітик любителям почитати про наші щоденні справи :) От я вже і три тижні об'єдную в одному постику... А справа у тому, що нічого аж такого особливо цікаво ми не робили: трошки хворіли, трошки капризували (це я, звісно, про доцю), в садок ходили, вдома прибирали, трошки в гості їздили (але я забувала фото для звітів робити) та й таке... Зате я вас потішу кількома гарними відео з Емілі :)

Одна з улюблених доціних домашній справ - це підливання нашого вазонка ). Ось як воно виглядає

Мокре все довкола, але доця дуже тішиться, бо має свою власну лієчку і гарно допомагає мамі ). Не дивуйтесь, що рослинка в вазонку така маленька, власне, то не просто рослинка, то дерево... принаймні має таким вирости :) і не просто дерево, а грейпфрут! Якось влітку мені спонтанно захотілось щось посадити і під руки підвернулась кісточка грейпфрута, який ми успішно згамали з Емілі. І ось 1-го серпня, купивши попередньо все необхідне для такого цікавого заняття, я посадила свого першого вазонка :). Наразі маємо отаких кілька симпатичних зелених листочків, але і це вже ого який прогрес, бо в мене з вазонками якось не склалось... Не любила їх ніколи і, певно, вони то відчували і у відповідь недолюблювали мене :) а проявлялась така нелюбов тим, що в мене всі квіти, рослинки і навіть кактуси або в'яли або сохли і нічо я з тим не могла зробити. Тому, коли я сказала чоловіку про те, що хочу посадити грейпфрутову кісточку і що нам треба в магазин садоводства за всім необхідним, його першою фразою було "полюби ту кісточку і той вазонок спочатку, а потім будеш садити" :)

Ще нам повернули доціного дитячого коврика і вона згадала "дитинство" і кілька днів собі ним дуже тішилась

А це Емілі в садочку, взула топіки лівий на праву, а правий на ліву і намагається на камеру похвалитись якого вона гарного мухоморчика сяма-сяма зробила.

Бавилась собі на майданчику, бавилась, а тут дивлюсь йде до рюкзачка, думаю, що, мабуть, за печеньком чи водичкою, - ні, вона дістала вологі серветки, витягнула одну і пішла гірку витирати зі словами "дузєєє брудно" :)

Купили Емілі нового светрика на осінь, то малюк довго біля дзеркала крутився і казала "Емі гайна дузєєє-дузєєє" :)

А це мені налисників з сиром захотілось! І, о диво, такі смачні і вдалі млинці в мене ще ніколи не виходили! Якось завжди, то надто грубі, бо тісто загусте, то пересмажені, то не солодкі... А на цей раз просто ідеальні тоненькі і дуже смачні :)

А все завдяки 3-м речам:

1. Простим Рецептам звідки я частенько підглядаю смачні і прості рецептики
2. Мамі, котра привезла мені ідеальну по розміру кухлю :)
3. Свекрусі, за порадою котрої, я кожен ще гарячий млинець змазувала маслом

А ось тут і рецепт. Раніше завжди "на око" робила масу для тіста, а тут лише відміряла рекомендовані інгредієнти і змішала докупи. А там якихось 15 хвилин і всі млинці вже з смачною сирною начинкою!

Прийшла осінь, а з нею і багато різних улюблених для американців свят. Зараз, наприклад, вся гамерика готується до хеловіну і першим ділом це проявляється у памкінах, котрі виставлені прямо на вулиці біля кожнісінького магазину і мають дуже чудернацькі форми. На фото ніяких особливих гарбузів ніби і не видно, так що наступного тижня пошукаю для вас якісь більш цікаві екземпляри :)

Вирішили ми доціне ліжечко від нашого відсувати. І то так серйозно вирішили, що навіть перегородку спеціальну купили, таку, щоб малюк не випав, коли спанькає. А результат такий - татко потратив купу чау, щоб ту перегородку зібрати і почепити, вона виявилась такою височезною, що мені сидіти біля ліжечка і присипляти дитину було аж ніяк не зручно, малій наче спочатку сподобалось, але спати не біля мами вона щось не дуже захотіла, тому кожної ночі приходила або плакала щоб її забрали до нас, в результаті чого ми перегородку розібрали, навіть забувши сфоткати, і повернули туди звідки замовляли :) Отакі вони діти мамині і татові :)

Знайшли, правда, тепер трошки практичнішу і зручнішу перегородку, то з часом будемо знов пробувати малюка до самостійного спання привчати.

А на вихідних були на крутому дитячому дні народженні! Люблю гамерику за можливість вибору - тут стільки всього є, тільки ю грошей вистачало за то все платити. От і дитячих розважальних комплексів на будь-який смак більше ніж достатньо. Цього разу ми були в дуже універсальному розважальному центрі, такому, що навіть наш тато зміг собі з іншими татами в настільний футбол пограти. А були там і надувні гірки і машинки з вертольотами, в яких можна покататись і ігрові автомати для дітей різного віку і навіть паровозик, на якому доця собі каталась.

Емілі готова до святкування з подаруночком в руках.

А он який крутий тортик був в іменинника!

А ще це був перший день народження на якому вдало відпочили і мама і тато :) бо наш малюк нарешті доріс до всіх тих атрекшинів і цілком самостійно давав собі раду. Часом трошки треба було за нею бігати і підсаджувати кудись, але загалом Емілі собі з дітками сама гарно бавилась. Та і задоволення вже почала отримувати від того всього, особливо від надувних замків і гірок, так що годі було її звідти забрати :)

А от і обіцяне ВІДЕО 1 і ВІДЕО 2 :)