Емілії 1 Рік і 3 Місяці!

Пишу щотижневі звіти про наші справи і про те як ми проводимо час, але давненько не розповідала про великі досягнення маленької Емілі =)

напало на мене натхнення розмалювати дошку з доціними досягненнями =)

Недавнішній наш з донечкою діалог:

- Емілі, скажи "коник"

- ко

- а як каже коник?

- ней-ней (американькі коники так кажуть - neigh-neigh)
- а курочка каже "ко-ко-ко" - кажу я, а доця уважно дивиться на мене, думає, а тоді махає головою, що не згідна і каже

 - ней-ней

Ну і дійсно, як курочка може казати "ко-ко-ко", якщо ко - це коник і каже він "ней-ней" =).

Весело з малюком зараз! Така цікава і розумна! В тій маленькій голівці якісь такі процесики крутяться і щось собі там думається і якось так дивно поєднуються усілякі на перший погляд непоєднувальні речі ). Наприклад, полюбила все в рядочок складати - от візьме свої 6 принцесок і приносить мені по одній на кухню щоб рівно-рівно на стола повиставляти. І продукти так з кухонного ящичка дістає і гарно ставить. А потім піде до своєї книжкової шафи і перекине там усі книжки і тішиться. Ну де тут логіка? =)

Страшне як любить ті книжки! Ми аж в бібліотеку записалися з того всього ). Читає мало не кожні 5 хвилин - дитині іграшок не треба, а книжки нові давай. Та і не тільки нові - ми і старі по 100 раз на день читаємо. Зараз улюблені - "Мед для мами", "Кіт на ім'я Сплет", "Улюблені вірші" (особливо там де зайчик намальований - "Уранці біля хатки малесенькі сліди..."). А на "Мед для мами" я вже дивитися не можу - Емілі так емоційно його читає раз за разом, я вже ту книжку ховаю :) і все так хвилюється за того бідного зайчика, який заблукав, і через те, що мед в воду впав - то цирк цілий як вона гарно розказує ту книжку. Ще дуже любимо мишеняток Надійки Гербіш - от їх Емілі повністю розказати-показати може - якось дуже вони їй до душі припали.

Сказати, що малюк особливо спішиться говорити - не скажу... Крім того що я вже згадувала ще каже "мама", "ба-ба" (ні, це не "бабуся", це так овечка американська каже =)), любить давати "цьом-цьом", махати і казати "па-па", коли час додому, та і все здається. Певно таткові гени, котрий заговорив цілими реченнями після того як йому укол зробили десь ближче до 2-х років =). Але я не переймаюся з того приводу - мені дуже подобається як доця, не вміючи сказати, пояснює, що вона хоче ).

Дуже любить бавитися на планшеті (то певно всі дітки так) - вміє пазли складати і звіряток годувати і навіть лего-паровозики будувати. Бавимося дуже гарні дитячі ігри, детальніше про які можна в Христі почитати - тут. Взагалі іграшки-пазлики також дуже любить (якось писала про це тут). А останнім часом полюбила аналогії шукати - підбирати маму для маленьких тваринок або другу половинку іграшки-магнітика або просто дві однакові тваринки знаходити. Така розумничка у мене =). Дивує мене кожного разу чимось новеньким - здається ніби ніколи того малечі не пояснювала, а вона вже все й сама знає!

Далі не любить їздити в машині і одягатися і переодягати підгузника... але ж то морока кожного разу щось на ту дитину натягнути. І до якого віку воно отак продовжуватись буде? ). А взагалі, то щодня тішуся тим маленьким дивом-малятком і з нетерпінням чекаю що ж буде далі =)

Тиждень 8 & Public Library

Востмий тиждень мого проекту 365 був не дуже насичений подіями, бо ми всі прихворіли і сиділи вдома, крім того на вулиці було -20, то і здоровим не дуже хотілося туди виходити. Хоча щось цікавеньке я вам таки і розкажу =)

Отож, в понеділок ми ще були здорові, тому поїхали по всіляких розпродажах в спорт-магазинах, а виявилося, що ті розпродажі всже кілька тижнів тривають і люди повимітали самі ходові розміри... Хоча для нас таки щось залишилося і ми купили Ромі класну спортивну жилетку від Columbia, а доці легенькі штанці на літо. Я якось пролетіла з покупкою для себе :) певно тому, що тільки те і робила, що за малюком по магазинах бігала. А бігати було де:

Далі поїхали в модний магазин organic їжі і я хвилин 15 не могла покинути відділ з горішками, кашками, вівсянками... Я їх стільки ще ніколи не бачила, як в Whole Foods! І то ще фото далеко не все охопило!

Далі, як я вже казала, почалися соплі і кашлі, тому наші будні виглядали десь отак:

Одягнула я доцю в спортивного костюма, якого тьотя-хресна нам з Канади колись привезла (дякуємо Наталі!), то Емілі нарешті стало тепло вдома ). І доця принялася за прибирання хати. Спочатку ми мили вікна. Причому так мили, що прийшов додому тато і запитав чому вікна такі брудні стали =).

Потім ми підмітали підлогу ). Треба для доці її дитячого віника купити щоб тішилася, бо з оцим ніяк не могла з кухні вийти - в двері не пролазила ).

Ну ми ще багато всього файного робили, але було видно що малюку вже нудно вдома і що їй хотілося б кудись вибратися.

В суботу ми вирішили, що вже здорові достатньо щоб сходити з татком на Lan Party! Наші друзі таке чудо вдома в себе організували і закликали купу народу! Чоловіки бавилися ігри цілий вечір (може і до ранку), а всі решта (діти і жінки) собі тусили усюди - і біля шведсього столу, поїдаючи смакошики всякі, і біля каміну, і з дітьми в дитячій, а ще грали на піаніно, співали і просто балакали ) Було весело! 

Отож, було два великих столи геймерів - розділились на 2 команди і грали купу різних ігор - я особливо не розбираюся, тому деталей не даю :) Доця тим часом ось що поробляла:

Вона тоді проспала в гостях цілих 3 з половиною години!!! Ото дала батькам відпочити!!! :) Зате, коли прокинулася, то я ого як набігалася:

А неділя була не менш чудовіша ніж субота! Ми вперше були в нашій public library! І як би воно скучно не звучало - це далеко не ті бібліотеки, котрі у нас... В такій бібліотеці як тут, я б днями і ночами сиділа - тепло, затишно, море місця, книг, комп'ютерів, столів і зручних стільців! А для дітей яка зона! Там і сцена для лялькового театру і столи для лего і пазлів, море цікавих книжок на низьких стендах - так щоб зовсім малюки собі самі діставали і читали! А ще всілякі дерев'яні крутілки на стінах, конструктори - великі, маленькі, середні... Там стільки усього! Доцька спати захотіла скоро, то ми не все ще обійшли. Одним словом записалися ми в цю чарівну бібліотеку, набрали додому книжок (я взяла 10, бо чоловік більше не дозволив, а можна було цілих 100 набрати!) і то аж на місяць часу. Сьогодні ми вже всі перечитали по кілька разів =)

А недільний вечір був тільки наш з Ромою ) згадали молодість, як то кажуть! Пиво, піца і Оскар! Гарно так час провели, хоча самим Оскаром я не надто вражена - минулого року кращий був - і по фільмах і по проведенню! Доцю, звісно нікуди не дівали, але вона була дуже чемна і собі саменька бавилася =)

(піцу ми вже з'їли на момент як я згадала що то фото треба було зробити, тому хіба коробку довелося фоткати =))

Про Пазлики

Часом мене запитують інші мамусі чим бавиться мій малюк, що їй цікаво, чи існує іграшка за якою може провести хоча б хвилин 15-ть... Та і статей зустрічала не мало про всілякі іграшки - що в якому віці треба пропонувати дитині, які є розвивалки для друбної і крупної моторики пальчиків і так далі... Не ставлю собі за мету зараз розповідати те, що вже і так є написане, або безкінечно довго розказувати про те якими ми бавимося іграшками - це все дуже індивідуально і може підходити для одного малюка, але бути абсолютно не цікавим іншому. Але є дещо про що таки хочеться розказати. В першу чергу тому, що такі іграшки імпонують мені, дуже подобаються Емілі, а крім того є і правда класними для розвитку логічного мислення, пам'яті, уважності, моторики пальчиків... Так-так, я про пазлики =) Назбирала їх кілька різних видів і всіма хочу поділитися - може комусь таки згодиться!

Найдитячіший пазлик, який у нас є і самий перший, котрий Емілі навчилася складати. Ну не те щоб прямо складати, а просто знала де яка тваринка "живе". Справа у тому, що в цьому пазлі є один великий мінус - він дерев'яні (ну це, звісно, плюс) і має гострі кути кути і якусь дуже різноманітну форму... одним словом доці досі дуже важко самій попасти тваринкою в відповідний "домик". Загалом ідея гарна, бо легко беруться в ручки ті тваринки, але треба добряче постаратися, щоб навчитися їх вкладати на місце. Емілі після кількох спроб просто кидається тої справи.

А цей пластмасовий пазл дуже схожі по ідеї до попереднього, тільки різниця у тому, що їх надзвичайно легко діставати і класти на місце тому доця страшенно тішиться і хлопає собі кожного разу, коли тваринка попадає у свою хатку! =) Отримали ми їх в подарунок на день народження. На коробці написано, що це від 12 місяців і десь так ми малечі їх і почали пропонувати - Емілі швидко навчилася де яка тварина має ставати, але от власне пальчики тільки недавно звикли до того щоб правильно попадати в хатки.

А ось це ще один пазл схожий до обох попередніх - знову дерев'яний, має картинки намальовані під фігурками, тому Емілі швидко освоїла куди яку рибку класти. Подарували його сусідам і забрали трохи побавитися ). Якийсь той пазл не надто цікавий доці (може просто рибки їй якось менше до вподоби), але загалом може приділити йому 5 хв. своєї уваги в день =)

Ооо, а оці одні з моїх улюблних! І доціні також! По-перше тут тваринок не просто дістати, для цього треба з другого боку пазлика попасти пальчиком в маленьку дірочку і виштовхати тваринку. Доці ого як цей процес подобається! Більше ніж складання! Класне в них ще те, що коли тваринку-маму витягуєш, то під нею не копія її самої, а намальоване її дитятко і якщо дитятко-левчик хоч по кольору схоже на маму, то маленьке біленьке морське левенятко ну аж ніяк не нагадує величезну сіру маму морського лева. Але буквально за кілька днів малюк вже знав де чия мама! То так дивно мені було - ще вчора не знала, а сьогодні вже може цілого пазла сама скласти!

І цей нічим не поступається по прикольності попереднику! Рибок так просто теж не витягнути, для цього треба "йти на рибалку"! Освоїла Емілі цього пазлика певно десь ще в рочок, а то й раніше. Їй дуже подобалося виловлювати вудочкою всіх риб, складати в коробочку, а потім, коли мама розкладе їх по місцях, - ловити знову. А от десь кілька днів тому я помітила, як Емілі пробує сама вже їх розкладати куди треба. Але складність у тому, що під рибками немає жодних картинок, тому треба хіба по формі здогадуватися куди яку фігурку класти. Вона і мені важко часом, але як не дивно, доці вдається попадати! І як то ті малюки собі таке запам'ятовують?!

Щось взялася про наші пазлики розповідати і зрозуміла, що маємо забагато риб =). Так, це знову риби, але зовсім інші! Тут вчимо кольори! Кожна рибка іншого кольору і під хвостиками, які витягуються, ці кольори написані. Вчора Емілі кілька рибок поскладала так як треба ) от я досі дивуюся - чи то вона вже розуміє куди який хвостик по кольору підходить чи то просто співпадіння?!

Маємо ще отакі схожі на справжні пазли, тільки вони великі і м'які (foam puzzle), але малюк ними щось зовсім не цікавиться. Їй подобається як мама з них кубика робить, то його хоча б покидати можна ). Може кілька секунд спробувати докупи два пазла приліпити - тільки в доці нічого не виходить і вона кидається того діла.

Містер картопля був подарований нам недавно і хоч він не належить до самих улюблених, але Емілі його кілька разів на день дістає і намагається поскладати. Вже знає де мають бути топіки і капелюх. А от очі і рот кожного разу верх ногами складає.






Маємо ще певно штук 5 позичених пазлів, але вони вже більше нагадують "дорослі", хоч все одно і цікаві і дерев'яні і не такі до яких я звикла. Але пропонувати їх Емілі ще рано, думаю ближче до 2-х рочків вона змогла б їх складати. А взагалі для мене було справжнім відкриттям, що для дітей існує така різномінітність пазлів і дуже тішуся, що доця їх собі вподобала!

Тиждень 7 & Kohl's Museum

Юля якось в блозі написала, що переглянула події за останні кілька тижнів і зрозуміла, що все крутиться навколо Давидка. Ось і я переглянула свої... Ех, діти-діти... Ну але і правда, що поробиш, коли то такий вік, що вони є центром всесвіту =) Цей тиждень якийсь особливо малючковий вийшов.

В нас цілий ритуал вилазання з ванни і зазвичай малюк дуже тішиться обгортанню в рушника, але тут тато взявся це фоткати, а на фото Емілі завжди серйозна. Ааа, а ще ми кульчики доці поміняли і тепер в неї на вухах подаровані хресною (дякуємо Наталі!) діамантики в білому золоті! Я перший діамант отримала на заручини у свої 27 )).

Без коментарів =)

Отримали подаруночок на Валентина від майбтнього кавалера (кажу майбтнього, бо йому зараз лише місяць і вони ще з Емілі не знайомі). Гарне пальтішко, трошки велике, але ми обіцяємо скоро до нього дорости! Дякуємо Вірусі, Борису і маленькому Михайлику!

В магазині Емілі просто не може пройти мимо ведмедів, а цікавлять її самі найбільші, які тільки там є. От вона собі отакого вподобала і бігала за нами кругом (це при тому, що вдома має такого). Добре, що потім дозволила повернути його на місце і не клянчила купити (принаймні поки).

І як без традиційного фото з сусідкою?! Ходили в гості до Каті, дивилися мльтики, бавилися, а на фото - то дівки намагаються залізти на один стілець і не б'ються за нього лише по тій причині, що по телеку йдуть мультики і вони надто ними захоплені ).

Отримала дуже гарний подарунок від коханого на Валентина: книжка вже в процесі читання, квіточки нюхаємо з Емілі щодня по двадцять разів (то в неї зараз одна з улюблених розваг), а полуниця в шоколаді щезла менш ніж за годину - я ні з ким не поділилася і сама з'їла усі свої 6 гіганських полуниць! Смакота! Дякую, коханий!

В неділю побували на ще одному дитячому дні народженні в Kohl's Museum - надзвичайний музей для діток! Там стільки всього цікавого! Доця ніяк не могла оприділитися куди їй хочеться: годувати і лікувати тваринок у ветеринарній клініці, або бумкати на барабанах в музичному залі, чи складати лего конструктори, або читати книжки в бібліотеці... А скільки там розважалок для старших дітей! І гіганські екскаватори, якими щось можна кудись насипати і всілякі ігри з водою і різноманітними механізмами. І то я ще всього не роздивилася, бо просто не було часу! Музей гарний, думаю ще не раз туди підемо, тільки треба буде річного абонемента купити і тоді можна бавитися досхочу!

Тиждень 6 & В'язання

І знову тиждень почався дуже смачно, бо наготували голубців! Останній раз їх їла, коли до нас в гості свекруха приїжджала, а було це ще в вересні та ще й минулого року, - дуже-дуже давно. Голобці вийшли смачнющі, тільки щось доця не оцінила зовсім =))

Святкували День Народження моєї мами! Я зробила отакого кольорового торта і навіть свічечку задувала і бажання загадувала замість іменинниці. Чоловік тільки сміявся і казав, що вперше в житті святкує чиєсь день народження без присутності самого винуватця свята ). Зате ми для мами записали купу привітань і відео, тому надіюся що в неї було відчуття ніби вона святкує разом з нами!

Зазвичай в такому віці дитячі ігри виглядають приблизно отак - одна малеча взяла іграшку, а друга все кинула і побігла відбирати ). Але цього разу (напевне вперше) я побачила, що малюки разом сіли біля отого клоунського автодрому і бавились, не перетягуючи його на себе, не відбираючи одна в одної самого клоуна чи його машинки... Правда тривала та гра десь хвилини 3, а далі все одно за щось почали битися ).

А от і моє чергове "вперше"! Зв'язала для Емілі шалика (може не дуже "в тему" з кольорами її зимового одягу, але ці мені дуже сподобалися, а звичайних білих щоб під шапочку просто не було). Колись в дитинстві пробувала в'язати (просила щоб мама навчила), але то все закінчувалося фразою до мами: "на, роби сама, бо в тебе краще виходить". Тільки не питайте навіщо доці в кінці зими теплий шалик =) Я просто в один день зрозуміла, що з ним приємніше, особливо коли вітер в шию не задуває ). Якось я пропустила той момент, що доця цілу зиму з голою шиєю ходила (бо замок куртки постійно зверху розщіпається) - як каже про себе моя подруга (так, Віра, це я про тебе): "отака я мама N-го сорту" =).

І знову я мама N-го сорту, бо купила для Емілі піжаму на 2 розміри більшу (чисто з практичних міркувань, - щоб на довше вистачило)))) і тепер пів ночі дитина спить в штанах, а другу половину вони десь до колін їй сповзають, і ще плечико часом виглядає з-під ковточки (хоч на фото може і здається ніби вона їй пасує).

До народження малюка, я ніколи не задумувалася, що так люблю дивитися мультики!  І правда, - ніколи не ціниш те що маєш... Пригадую, ми і в кіно на мультики ходили не раз, але тоді воно все таке доступне було - захотів пішов, захотів не пішов, захотів стягнув собі з нету, захотів подивився сьогоді, а захотів і через тиждень... Тепер все трохи по іншому - як доця сказала, так і робиться - от доця захотіла щоб батьки подивилися мультика - то батьки дивляться, а захотіла зробити все щоб не дивилися, то і не дивляться =) Одним словом за 1 рік і майже 3 місяці вчора був третій по рахунку мультик, який нам вдалося подивитися за весь час і може десь 7-мий по рахунку влаштований вдома кінозал. Мультик, до речі, називається "7-мий гном". Кумедний такий. Трохи намішали гномів, хоча замість Білосніжки інша принцеса (та котра веретином має вколотись), є зла відьма, але в неї дракон Горинич... Але загалом вийшло прикольно. Гарний гумор, такий легкий і ненав'язливий мультик. Доця і собі часом прибігала, дивилася 5 хвилин на те що витворяють гноми (бо там вони в центрі усіх подій) і бігла далі бавитись. А ще вчора я зрозуміла, що маю дуже самостійну дитину =).

Що Таке Буфет?

Американці називають буфетами (принаймні тут в наших краях... хоча думаю, що то по всіх штатах однаково) такі собі ресторани в яких ви платите фіксовану суму, щоб туди зайти, а потім їсьте там все що хочете і скільки хочете. Цікавим є те, що буфети бувають різними. Наприклад, є такі в яких треба платити додатково за все, що залишилося на тарілці (класно придумали, правда? ))), або такі де не дозволяють сидіти довше 2-х годин (були в такому одному польському). Або такі, в яких ти платиш як тільки туди зайшов, а не після того як поїв. В тому буфеті, про який власне і буде йти мова, нічо не платиш за недоїджені страви і сидиш собі скільки хочеш! Звісно, усі напої чи алкоголь у всіх таких буфетах платні і доволі не дешеві як на мене. Але ніхто не відміняв воду, котру тут усюди вам приносять (хоча тут чомусь не принесли...), тому якщо її досить, то можете нічого екстра пити і не замовляти.

Я багато разів вже їла суші в кафе чи в ресторані, вдома замовлені з різних магазинів чи з тих же кафе і ресторанів, але такого чуда, як в цьому Royal буфеті, ще не бачила. Десь кілька тижнів друзі нас кликали туди сходити, а ми щось ніяк не могли зібратися - так собі думали - ну суші, ну їли їх вже багато, нічо нового вже не знайдемо, то й бажання особливо йти туди не було. І тут нарешті настав вечір, в котрий не було чим зайнятися і що саме головне не було вдома що їсти =) от і згаладали що є такий буфет в якому ми ще не були. На голодний шлунок цієї статті читати не можна, а тим паче дивитися на фото, які будуть далі. Там було все! Ну не зовсім все, бо, наприклад, лобстерів я не знайшла (колись раз в житті їх в Греції пробували і нам дуже сподобалися), але все інше точно було! Починаючи банально від дуже смачної смаженої картоплі і курочки в теріякі соусі, закінчуючи всякими крабами, восьминогами, суші з усіх існуючих морепродуктів та ще й морозивом, усілякими солодощами і окремо на столику навіть фондю шоколадне стояло! Все було дуже смачно! Я так багато різних ролів з суш ще певно не їла. А головне те, що там кожен для себе зможе знайти щось до смаку, бо там і салати і супи і вегетаріанські страви і м'ясні і риба в різних видах... А доця в першу ж секунду забрала в мене найбільшу картоплину і топтала її весь вечір =).

Туди як вперше заходиш (хоч і вдруге думаю така ж реакція буде), очі просто розбігаються, - ходиш з тою тарілкою поміж рядів всіляких вкусняшок і не знаєш що брати, бо хочеться все! То я разів 4 ходила наповнювати ту тарілку =) спочатку картоплю з різними м'ясками, потім суші + роли, а потім ще всяке інше морське (краби, устриці, риба, ...), аж потім допетрала, що там ще й солодке є, для якого місця вже в шлунку не залишилося, але ну та як без солодкого?! То ми ще пішли різних печеньок і тортиків набирати, та ще й морозива наверх поклали ) Оо, а ще там для діток солодку вату робили ). До речі, коштувало це задоволення десь $25 з людини (трохи дорожче ніж в інших буфетах в яких я бувала), але воно того вартувало. А якщо ще й врахувати той факт, що сидіти там можна з ранку до вечора... =) Одним словом нам сподобалося і думаю ми ще разок туди якось заглянемо.

Приємно вразили ще кілька речей. По-перше, там багато залів, столиків і взагалі місця - воно все дуже грандіозно так виглядає - кілька залів десь такого розміру як на велике весілля (але були і маленькі, більш затишні). По-друге - можна собі стояти і дивитися як повари готують те що ти зараз будеш їсти - там все на виду, все прямо в залі і, до речі, це дуже цікаво за таким спостеріагти. По-третє - мені сподобався контингент - там всі в основному азіати (в інших такого плану буфетах їх явно менше), з чого я зробила висновок, що їжа і правда добра і наближена до тої, яка їм смакує. Ну і ще такі дрібниці, як крісла спеціальні для малюків (правда таке є тут усюди в будь-яких ресторанах), акваріум з великими рибами, від яких Емілі просто очей не могла відвести і ми постійно бігали на них дивитися, приємний адекватний персонал (бо часом вже аж набридає ота американська манера по п'ятнадцять разів підходити до столика і перепитувати чи все вам подобається). Натомість тут все було спокійно - в нас просто приходили забирати брудний посуд, якого трохи назбирувалося, якщо врахувати, що кожен ходив по 4 рази набирати їду =).

А тепер смачні фотки:

Усім смачного! =)

[Update from 5/2/2015]: Виявляється і лобстери у них є! Щойно зайшла на їхній сайт (http://www.royalbuffetil.com/) і виявилося що у них навіть є Lobster Night, але відразу нижче примітка про те, що їх обмежена кількість, тому треба дзвонити і дізнаватися чи будуть і коли :). А ще мене дуже потішила політика ціноутворення для діток - від 3 до 10 років дітям вхід буде коштувати $1.95 за кожен рік =) і як то вони порахували, що за кожен додатковий рік дитина з'їсть на 2 долари більше? :)

Тиждень 5 & Royal Buffet

Я змирилася з тим фактом, що просто не можу вибрати 7 фоток, тому буду постати всі, які заслуговують, на мій погляд, на те, щоб про них розповіли світу )).

Отож, в нас вийшов якийсь тиждень поїдання всіляких смаколиків і почався він з японського буфету. Royal буфет - це ого яка крута штукенція! І чого ми там тільки не їли! Треба про це окремо написати, бо смачних фоток маю багато, усі треба викласти, та і розказувати про американські буфети, повірте, є що. А нижче на фото Рома намагається побороти щупальця величезного краба.

Улюблений час малюка - купання в ванні: чекає з нетерпінням, біжить туди як тільки чує, що татко воду починає набирати, а як я кажу, що треба роздягнутися спочатку, то починає з себе по дорозі пробувати одьожки знімати. Зато це єдине роздягання (ну чи одягання) дитини в добі, коли вона чемно чекає, щоб я їй допомогла. Усі інші виглядають десь отак - я намагаюся одягнути на дитину щось, а вона при цьому виривається, викручується, тікає, кричить, сміється, плаче і часом це все одночасно =) Короче, одягнути або роздягнути це мале створіння дуууже важко. А ще ванна то єдине місце де я мож доці зробити на голівці щось схоче на хвостика!

Останнім часом ми дуже рідко гуляємо усі втрьох: в будні дні татко на роботі, тому з Емілі гуляю я, а в вихідні - татко, поки мама літає по хаті намагаючись щось встигнути. А тут вирішили погуляти всі разом, переставили машинки, щоб прибрили сніг на їхніх звичних парковочних місцях, та ще й доціну "ферарі" припаркували і вирішили пофоткати наш автопарк ).

Просто торт ). Захотілося солодкого, зробила торт - мав вийти шоколадний, а вийшов один в один як торт "Пташине Молоко" ). Але головне що було смачно.

Відколи забрали ялинку, то з'явилося знову місце для палатки, подарованї доці на день народження. В неї гарно поміщається наша корово-жирафка (теж отримана в подарунок), тому тепер в палатці не тільки затишно, а ще й м'яко і доцька полюбляє там тусуватися.

Ще один цьоготижневий шедевр - New York Cheesecake. А замість того щоб я вам рецептика розповідала, відразу кидаю лінк на ютуб. Ви ніколи не замислювались над тим що www.youtube.com - це одне з найгеніальніших досягнень любдства? :) Так от про чізкейк - він вийшов смачний, ніжний, нічим не гірший ніж справжній з американських кафешок і на порядок дешевший ніж у Cheese Cake Factory (моєму улюбленому ресторанчику солодощів). Тільки от Philadelphia Cheese, котрий потрібен на цей торт в нас у Львові, як виявилося, є, але тільки в Опера Пасажі і по крутим цінам :( Хоча я думаю, що з звичайного творогу домашнього можна теж щось схоже приготувати, але то більше вийде як наш український сирник.

Субота і ми знову пішли до jump zone. Тільки цього разу доця навідріз відмовилася спускатися з гірок і стрибати на батутах. Натомість провела більше години за дитячими пластмасовими гірками, машинками, ковриками і усілякими іграшками. А після повернення додому виключилася в момент і гарно проспала свої дві години ). Певно, куплю абонемент в ту jump zone, бо то ціла проблема вкласти то дитя спати, а після такого активного проведення часу - раз і вже спить.

Раніше ми загружали посудомийку тільки після візиту гостей, бо посуд просто не поміщався не тільки до умивальника, а ще й кругом нього. А тут мені стало цікаво чи багато часу я буду економити щодня, якщо не митиму посуд вручну? Так от мої дослідження показали - щоб вручну перемити два умивальники повні посуду мені треба 25 хвилин (сюди входить також витирання ложок вилок і складання їх до шухляди), а якщо машинкою, то 5 хилин для того щоб її загрузити + 20 секунд, щоб покласти миючий засіб і ввімкнути її. Як не крути 20 хвилин економії, які я можу провести з дитиною, або ж за іншими своїми цікавими справами. Якщо стільки посуду назбирується за цілий день, то ті 20 хв. ще не так відчуваються. А от якщо таке тричі на день, то година - це вже ого як багато.

Купила обновочку доці на весну. Емілі майже немає нічого рожевого ) і наш татко тільки те і робить, що називає її "симпотним пацаном" кожного разу, як я доцю одягну кудись на вихід ). От я вже вирішила спеціально для татка купити щось дуууже яскраво-рожеве, а заодно і джинсову сорочечку.

А це я кота для доці зробила з коробки з Майстерні Шоколаду ). І ми тепер його годуємо печеньками. Ну, правда, "ми" це голосно сказано - мама годує, а доця дивиться на маму як на ненормальну і не розуміє чому мама доціні печенька сує в якусь коробку. Вірите чи ні, але я вже стільки перепробувала усіляких іграшок по Монтессорі та і з інших усіляких розвивалок - і нічо особливо Емілі не припало до душі :(. Може тому, що в неї багато "справжніх" іграшок і вона вже добре розуміє, що кіт не може бути квадратним і схожим на коробку? :) Одним словом, буду ще пробувати всякі штуки цікаві робити, може малюку щось таки й сподобається!

В неділю, тобто сьогодні, на нас напав сніговий фронт, котрий пришов з Нью-Йорка і Бостона. Але нас таке ані трохи не лякає! Тому з самого ранку натягнули на себе лижні штани і куртки і гордо пішли кататись на санках. Приїхали, а виявилося, що гірку так замело, що кататися там неможливо :(. Ну то ми собі трішки погуляли і додому повернулися. Доця поки не розділяє батьківської ейфорії від купи снігу - йти важко, в личко замітає сніг і дує вітер - і де тут кайф? =) Сподіваюся з часом вона таки вподобає собі і таку погоду! А Рома не на жарт собі відірвався, ганяючи на машині по кучугурах! Ото радості!